Твір мій улюблений літературний герой 5 клас світова література скачать

Твір «Мій улюблений літературний герой»

По-перше, своєю реалістичністю. Опис простого сільського хлопчика, його вчинки і дії явно не вигадані автором, а взяті з життя. В анотаціі до цієї повісті зазначено, що вона є автобіографічною, тобто прототипом головного героя є сам письменник. По-друге, Олесь вразив мене своїм добрим серцем і ставленням до природи, як до живої істоти. Це зворушливо і незвично, тому що контрастує з жорстокою і черствою дійсністю, в якій ми живемо, зі споживацьким ставленням до навколишнього світу. По-третє, мені близький внутрішній світ Олеся. Цей хлопчик багато в чому схожий на мене. Я теж дуже люблю тварин і не можу собі уявити, як можна їх ображати.

На відміну від Олеся, я живу не в селі, а в місті, але мене теж захоплює краса мого рідного краю. Мені подобається спостерігати за птахами, милуватися деревами та квітами. Найбільше я люблю весну, коли природа пробуджується від зимового сну, і рослини тішать око своїм цвітінням. Коли є добро, йому обов’язково протистоїть зло. Цей закон світобудови характерний і для літературної творчості. В повісті зло у вигляді людської байдужості, егоїзму, нетерпимості до інакомислення уособлюють дід Прокіп та Федько Тойкало. Інші персонажі знеособлені, але їхнє ставлення до Олеся відомо: дивак. Мої міркування про майбутнє Олеся.

Всі люди хочуть, щоб їх вважали хорошими. Тому й дід Прокіп, вечеряючи після розмови з онуком, «винувато витріщав очі, плямкав тихіше, ніж завжди». Десь в глибині душі він розумів, що неправий, але вважав за краще не прислухатися до внутрішнього голосу, а жити за принципами своєкорисливості та меркантильності. Федько, одноліток Олеся, теж відчув почуття провини, після того як несправедливо образив його, обізвавши зрадником, і боляче вдарив під око. Щоб більше не випробовувати докорів сумління, він вирішив пригостити Олеся пирогом з м’ясом і таким чином помиритися з ним. Але, з огляду на характер Федька-розбишаки, я впевнена, що дружби між ними не вийде. Чи правий дід Прокіп, сказавши, що в майбутньому, якщо Олесь не зміниться, його «затопчуть», порівнявши онука з деревцем в пагоні?

На мою думку, прогнозувати майбутнє людини некоректно. Хоча, дійсно, чутливим людям, носіям тонкої душевної організації, нелегко змиритися з мінливістю долі, прийняти певні події, вчинки чи репліки оточуючих. Але якщо не уникати суспільства інших людей, а відшукати серед них вірних друзів, знайти улюблену справу і відбутися як особистість в професійному плані — все буде добре. Мені дуже хочеться вірити, що у дорослому житті прототипа хлопчика Олеся все склалося саме так.я. Мій улюблений літературний персонаж.

Олесь з оповідання «Дивак» — уособлення любові до природи. Мій улюблений літературний герой — Олесь з оповідання Григора Тютюнника «Дивак». Цей персонаж подобається мені своєю справжністю. Що я маю на увазі? Олесь не падав з неба, як Хлопчик-зірка чи інші вигадані герої фантастичних творів. Він є звичайним хлопчиком, який живе в українському селі й навчається в сільській школі. Щоправда, в реальному житті дуже мало таких людей, як Олесь.

Він дуже любить і цінить красу природи. А його рідний дід Прокіп — протилежність своєму онукові. Людей, схожих на діда Прокопа, дуже багато, таких не треба навіть шукати. Оскільки дітей та дорослих, що цінують природу, як Олесь, практично немає, усі в селі його вважають диваком, у тому числі й дід Прокіп. Сам хлопчик не розуміє, чому на нього так кажуть, адже він ще малий. Коли я читаю про Олеся, то уявляю на його місці себе. Мене теж захоплює краса природи, тому я намагаюся дбайливо до неї ставитися.

Мене обурює, коли після пікніка відпочивальники залишають непогашеним багаття або не забирають з собою сміття. Я не уявляю собі, як можна рубати дерева, не кажучи вже про те, щоб стріляти в звірів чи птахів. Це жорстоко, адже їм так само боляче, як і людям. Чому для сучасної людини любов до природи перестала бути нормою і викликає подив?! Коли дитина цілиться з рогатки в горобця, це нікого не шокує. А хлопчик, який бродить серед вкритих снігом дерев, спостерігає за дятлом, виводить пальчиком на снігу малюнки і захоплюється чарівністю зимового лісу, здається всім дивним… Характер мого улюбленого літературного героя.

Які ще риси характеру сподобалися мені в Олесеві? Напевно, впертість, уміння відстоювати свою точку зору. Це помітно, коли він сперечався з вчителькою на уроці малювання. Розповідь про цей випадок вказує на талант хлопчика в живопису та свідчить про те, що він здатний не тільки милуватися природою, а й зображувати її на папері. Мене вразив епізод твору, де місцевий розбишака Федько Тойкало пригостив Олеся пирогом з м’ясом, а той хотів йому віддячити.

Олесь навіть забув, що Федько його образив та боляче вдарив під око. Така поведінка дозволяє зробити висновок, що Олесь незлопам’ятний і вдячний. Він міг би стати щирим, вірним другом, але поки що не знайшов серед однолітків споріднену душу. Бути таким, як Олесь, досить важко, адже він відрізняється від інших дітей і для всіх є ізгоєм. Проте, я дуже хочу бути на нього схожим. Більш за все мені подобаються в ньому такі риси характеру, як доброта, людяність, співчутливість та небайдужість. Це найголовніше, що має бути в кожній людині.

Отже, незважаючи на те, що всі на Олеся кажуть «дивак», його образ припав мені до душі, тому це мій улюблений літературний герой.